Пряма мова Президента АСМБР
- Андрій Мельник: українські народні дипломати відкривають для себе Вільнюс, Ригу і Стокгольм
- Андрій Мельник: Борони Боже, щоб ми безвідповідально ставились до таких страшних сторінок нашої історії, як сталінські репресії. Нам потрібна пам’ять.
- Відійшов у вічність Геннадій Йосипович Удовенко ...
- Андрій Мельник: Ми віримо у виконання наших планів - сприяти розвитку Кременчука - це те, чому ми з вами віддаємо свої сили, вміння і частину свого життя!
- Андрій Мельник: нотатки по дорозі з Кременчука до Харкова і назад. Короткі враження.
Популярне
- Вікторина з історії, географії, культури та економіки Республіки Індонезія 2012р.
- Вікторина з історії Республiки Польща
- Вікно міжнародної співпраці
- Перший віце-президент АСМБР Тетяна Мельник ознайомила слухачів Школи основ підприємництва при АСМБР з роботою підрозділів, що надають послуги підприємцям
- На базі офісу АСМБР працює Представництво відділу рекрутації відомого в Польщі вищого навчального закладу - Університету економіки
- Андрій Мельник: українські народні дипломати відкривають для себе Вільнюс, Ригу і Стокгольм
- Відійшов у вічність Геннадій Йосипович Удовенко ...
- Проект "Дунай єднає серця"
- Андрій Мельник: нотатки по дорозі з Кременчука до Харкова і назад. Короткі враження.
Меню користувача



Андрій Мельник: Борони Боже, щоб ми безвідповідально ставились до таких страшних сторінок нашої історії, як сталінські репресії. Нам потрібна пам’ять.
Шановні друзі! 19 травня в день Пам’яті жертв політичних репресій, який, згідно з Указом Президента України № 431/07 від 21 травня 2007 року щорічно відзначається в нашій країні, ми вшановуємо пам’ять всіх жертв, безвинно страчених людей, які постраждали від сталінських репресій.
Ми вшановуємо пам’ять людей різних національностей і різних віросповідань, в тому числі і тих, хто були безвинно закатовані в Катинському лісі під Смоленськом, в Биковні під Києвом, під Харковом та в інших містах колишнього Радянського Союзу.
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять колишнього земляка, уродженця міста Кременчук, підпоручика Війська Польського Броніслава Урбанського, який був страчений НКВС в Катинському лісі у 1940 році.
Броніслав Урбанський народився 14 серпня 1909 року в Кременчуці, в сім’ї Юзефа і Камілі Шиманських-Урбанських.
Його становлення, як людини проходило в Кременчуці, Варшаві. Він був звичайною людиною, яка цікавилась легкою атлетикою, велосипедним спортом, плаванням. Його безпосередній командир, полковник Требунальський писав про пана Урбанського: «Довольно энергичный… Характер стабильный, достаточно старательный и обязательный. В работе честолюбивый, очень ценит товарищеские отношения, любит армию, с высоким чувством дисциплины, решительный, общительный... Физически очень сильный и выносливый на марше, очень подвижный… Умный, сообразительный, хорошо ориентируется… Профессионально очень хорошо подготовлен…»
Ми висаджуємо «Катинський дуб Пам’яті» в нашому місті. Це дуже добра традиція у поляків вшановувати пам’ять… Такі дуби пам’яті вже ростуть до сонця і до Бога по всій Польщі, в багатьох країнах Європи, в Америці та Канаді. Є такі дерева і у Вінниці і у Києві.
Звідси до Козельська, що на Смоленщині, де похований Броніслав, далеко, але ми саджаємо це дерево на Батьківщині Броніслава Урбанського – в Кременчуці.
Велика робота була проведена активістами польських організацій нашого міста та АСМБР. Але я хотів би подякувати, перш за все, відомим громадським діячам Анатолію Шолудько та Віктору Мареничу, Кременчуцькому краєзнавчому музею, Генеральному Консульству Республіки Польща в Харкові.
Сьогодні докази про те, що згідно листа НКВС СРСР № 052/1 від 27.04.1940 року, позиція 70, персональна папка № 3924 Броніслав Урбанський 29 квітня 1940 року був вивезений з Козельська Смоленської області до Катинського лісу і там розстріляний.
Відгриміли бої, пішли далеко в історію криваві схватки, жорстокі катування, репресії…
Ми повинні розвивати, поглиблювати та щиро плекати польсько-українську співпрацю та дружбу, взаємо підтримку, економічне і культурне співробітництво між нашими державами і народами.
І, борони Боже, щоб ми безвідповідально ставились до таких страшних сторінок нашої історії, як сталінські репресії. Потрібна пам’ять.
Це буде запорукою того, що подібні ганебні речі ніколи не будуть повторені.